Якісна освіта розглядається сьогодні як один з індикаторів високої якості життя, інструмент соціальної та культурної злагоди й економічного зростання. Міжнародне співтовариство нині хвилюють питання якісної освіти з проекцією набуття молоддю життєвих компетентностей, ії успішне входження в сучасне суспільство, яке стрімко розвивається. Українське не є виключним, його оновлення - об’єктивно існує. Цей позитивний фактор спонукає до змін в освіті: реально відповідати потребам суспільства і держави.
Виявляється, що в свою чергу великий вплив на всі сфери громадського життя в цілому та освіти зокрема має швидке проникнення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
Розглянемо певні можливості формування громадянської компетентності старшокласників засобами інформаційно-комунікаційні технологій.
1.Компетентнісний підхід в освіті. Громадянська компетентність.
В сучасній український педагогіці один з актуальних напрямів наукових досліджень і вже практичних впроваджень - зміна освітньої парадигми : від знань, умінь, навичок до ключових компетентностей.
Питання виникають на рівні типології, систематизації різних компетентностей. Громадянська компетентність в більшості досліджень – складова чи «ключових» , чи «соціальних» компетентностей[11]. Доцільним е, в умовах усвідомлення на всіх залучених рівнях очевидної значимості громадянської освіти, по - іншому розглядати сутність громадянської компетентністі. Не як підпорядковану чи частину системи компетентностей, а головну, навидь - генеральну, значимість, якість якої і залежить від того, як сформовані інші компетентності.
Інша думка - про імовірність використання поняття «громадянські компетентності» на відміну від «громадянська компетентності». Розробка такої моделі не є формальний кількісний підхід. Напроти, очевидна якісна значимість в житті людини громадянськості на основі всебічної компетентності.
Потреба в формуванні громадянської компетентності визнається суспільством і державою[ 5]. Головний доказ з цього – існування окремого учбового та виховного напрямку – громадянської освіти. З 90-х років в незалежній Україні почався цілеспрямований процес залучення світового досвіду та створення національної моделі громадянської освіти.
Що саме підлягає формуванню з приводу змісту громадянської компетентності? Як з будь-якого складного питання, відповідь не одна. Наведемо дві більш поширені в Україні. Обидві є результат спільної праці в раках освітніх проектів.
По-перше, за матеріалами проекту ПРООН «Освітня політика та освіта «рівний-рівному» 2004 року громадянська компетентність передбачає такі здатності:
■ орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя в Україні, знати процедури участі в діяльності політичних інститутів демократичної держави , органів місцевого самоврядування;
■ застосовувати процедури й технології захисту власних інтересів, прав і свобод своїх та інших громадян, виконання громадянських обов’язків у межах місцевої громади та держави загалом;
■ застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами державної влади на користь собі й громадянському суспільству;
■ використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що відповідають чинному законодавству України, задовольняють власні інтереси особи та захищають права людини й громадянина;
■ робити свідомий вибір та застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних рішень, враховуючи інтереси й потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави [9, С.89-90].
По-друге, інший підхід сформульований авторами підсумкового документа робочої групи(національний експерт О.І Пометен, доктор педагогічних наук) з розроблення навчальних планів і програм проекту „Громадянська освіта – Україна”в 2006 році. В попередньому- доведенні викладені громадянські компетентності загально для всіх рівнів учнів. В цьому проекті є поділ на три ступені навчання в сучасній школі (молодша, середня, старша) з відповідним змістом громадянської компетентності. До нашого дослідження розглянемо таблицю: «Зміст громадянської компетентності учнів старшої школи» [Додаток 1].
Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі та подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами. ІТК відкривають кожному, хто навчається, доступ до практично необмеженого обсягу інформації, що забезпечує «безпосередню включеність» в інформаційні потоки суспільства.
Переробка інформації за допомогою комп’ютерів і вироблення нових знань, співвіднесених із метою користувачів – функціональне призначення ІТК.
Умовно ІКТ представлені електронними засобами навчального призначення (ЕЗНП), педагогічними програмними засобами (ППЗ) навчання, мережею Інтернет (веб-сайти електронна пошта, пошукові системи), ресурси текстового редактора Microsoft Word (з його програмними продуктами - Microsoft: Publisher, Word, Excel, Internet Explorer) і т. ін..
Широке впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів ІКТ, що базується на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, включає розробку та практичне використання науково-методичного забезпечення, ефективне застосування інструментальних засобів та систем комп’ютерного навчання і контролю знань, поступове доповнення цими технологіями існуючих традиційних форм і методів організації навчання. Це відкриває перспективи щодо розширення і поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості; інтеграції навчальних предметів та диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів; збільшення ваги самостійної навчальної діяльності дослідницького характеру; розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки забезпечення і перебігу навчального процесу.
ІКТ - універсальний засіб пізнавально-дослідницької діяльності і друге за значимістю (після традиційної писемності) знакове знаряддя обміну інформацією. Вони стають потужним знаряддям педагогічного впливу та, внаслідок своїх унікальних властивостей, дозволяють:
- підвищити ефективність навчального процесу;
- розвинути особистісні якості учнів (навченість, здатність до навчання, здатність до самоосвіти, самовиховання, самонавчання, саморозвиток, творчі здібності, вміння застосовувати отримані знання на практиці, пізнавальний інтерес, ставлення до праці);
- розвинути комунікативні і соціальні здібності молодої людини, особливо під час роботи в мережі Інтернет;
- значно розширити можливості індивідуалізації і диференціації навчання за рахунок надання кожному учневі персонального педагога, роль якого виконує комп’ютер;
- визначити учня як активного суб’екта пізнання, визнати його самоцінність;
- врахувати суб’єктивний досвід учня, його індивідуальні особливості;
- здійснити самостійну навчальну діяльність, у ході якої учень самонавчається і саморозвивається;
- прищепити учню навички роботи з сучасними технологіями, що сприятиме його адаптації до швидкоплинних соціальних умов для успішної реалізації своїх професійних задач;
- забезпечити комплексне вивчення явищ дійсності, нерозривність взаємозв’язку між природознавством, технікою, гуманітарними науками та мистецтвом;
- сприяти постійному динамічному оновленню змісту, форм, методів, процесів навчання і виховання.
Порівняння наведеного з змістом громадянських компетентностей, на наш погляд свідчить про їх суцільний зв'язок.
Нажаль, розробок в освітній галузі «Суспільствознавство» та історія для старшокласників зовсім небагато, а з громадянської освіти вони відсутні. Не є повною забезпеченість ПК для роботи з ІКТ. Але є поштовхи та оптимістичні прогнози.
До того ж варто пам’ятати, що центральною фігурою процесу навчання, формування громадянських компетентностей є і в майбутньому залишиться вчитель, а ІКТ відіграватимуть важливу, але допоміжну роль. Головним завданням використання мультимедіа та інших будь-яких нових технологій в освіті є надання вчителеві й учневі максимальної свободи вибору форм і методів роботи та полегшення передачі знань, формування вмінь і навичок, комп’ютер має доповнювати, а не замінювати традиційні навчальні посібники і підручники.
Список основної використаної літератури:
1. Дух Л.І. Інформаційно-комунікаційні технології у викладанні громадянської освіти. – Робочі матеріали проекту «Громадянська Освіта-Україна», - 2007.
3. Інформаційні технології в навчанні.–К.: Видавнича група ВНV, 2004.–240 с.
4. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2001. – № 4. – С. 3-12.
5. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. Ред.. О.В.Овчарук. – К.: “К.І.С.”, 2004. – 112 с.
6. Корнієнко М.М. Телекомунікаційні технології в навчально - виховному процесі закладів освіти // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. – №3. – С.14 - 16.
7. Модернізація освіти в Україні. Аналітичний огляд результатів всеукраїнського опитування керівників загальноосвітніх навчальних закладів у 2004 р. – К.: “К.І.С.”, 2004. – 32 с.
8. Мокрогуз О. ПК як універсальна складова оптимізації роботи вчителя // Історія в школах України. – 2005. - №5. – С. 12-20.
9. Моніторинг якості освіти: становлення та розвиток в Україні: Рекомендації з освітньої політики / Під заг. Ред. О.І.Локшиної – К.: “К.І.С.R” , 2004. – 160 с.
10. Педагогічний енциклопедичний словник (1999). [Online]. Доступ HTTP: http://dictionary.fio.ru/
11. Пометун О.Формування громадянської компетентності: погляд з позиції сучасної педагогічної науки. - // Вісник програм шкільних обмінів. – 2005. -№23. - С.18 -20.
12. Про національну доктрину розвитку освіти / Указ Президента України від 17.04.2002 р., №347//ОсвітаУкраїни.2002.-№33.–С.4-6.
13. Худобець О.А. Чому Інтернет потрібний вчителеві історії//Історія. – 2005.- №5-6. – С.52-56.
14. Фоменко А. Деякі підходи до розробки і створення навчальних комп’ютерних програм (комп’ютерних посібників) з історії // Історія в школах України. – 2003. - №1. – С.15-17.
Додаток 1. Зміст громадянської компетентності учнів старшої школи
Учень знає про
Учень вміє
Учень виявляє у поведінці та оцінках
національні, європейські та загальнолюдські цінності;
сутність демократії, демократичні цінності;
права і свободи людини і громадянина і механізми їх захисту;
громадянське суспільство, політичну систему і механізми її функціонування, процеси прийняття суспільних рішень і форми участі громадян у житті суспільства на місцевому, національному, європейському та світовому рівні, контроль громадян над владою;
роль ЗМІ у суспільному житті;
процеси європейської інтеграції та глобалізації;
про суть ринкових відносин, економічні чинники розвитку демократичного суспільства;
про основи ефективної комунікації, вибору конструктивних форм взаємодії з іншими та власної поведінки; стратегії розв’язання конфліктів.
орієнтуватись у проблемах сучасного суспільного життя в Україні, Європі й світі та визначати власну позицію щодо їх розв’язання;
взаємодіяти з органами державної влади, місцевого самоврядування та використовувати засоби громадського впливу на владні структури;
реалізовувати та послідовно обстоювати і захищати свої права й інтереси;
ефективно спілкуватися, долати стереотипи, войовничий націоналізм, расизм та нетерпимість, робити свідомий вибір та діяти відповідально;
застосовувати демократичні технології прийняття колективних рішень, враховуючи власні інтереси і потреби інших громадян; брати участь в діяльності органів самоврядування, волонтерській діяльності у громаді;
реалізовувати та відстоювати свої права як суб'єкта ринкових відносин, споживача і платника податків; орієнтуватись в умовах вільного ринку;
володіти способами отримання інформації з різних джерел, використовувати ЗМІ, Інтернет ресурси та ІКТ;
критично мислити.
усвідомлення цінності людини як вищої соціальної цінності, повагу до її прав і свобод, закону; прагнення до суспільної справедливості, рівноправності; активну та відповідальну громадянську позицію і розуміння громадянського обов’язку;
плюралізм, міжкультурне взаєморозуміння і толерантність;
усвідомлення глобальної взаємозалежності і особистої відповідальності;
патріотизм, повагу до національної історії, культури, мови, традицій.
Додаток 2. Інтернет-ресурси з громадянської освіти.
www.ukrcivnet.iatp.kiev.ua - сторінка Інституту громадянської освіти Національного університету Києво-Могилянська Академія ,
www.civnet.org - ресурс навчальних матеріалів з громадянської освіти, опублікованих CIVITAS International, міжнародною НУО,
www.education.unesco.org/education/ecp/index.html -Сайти ЮНЕСКО,
http://www.tcafu.net - адреса Відкритого Університету з Громадянсьої Активності ,
http://www.delukr.cec.eu.int сайт представництва Європейської комісії в м.Києві,
http://www.csi.org.ua україномовний сайт Інституту громадянського суспільства в м.Києві,
http://www.novadoba.org.ua веб-сторінка Всеукраїнської асоціації вчителів історії та громадянської освіти «Нова доба»,
http://visnyk.iatp.org. веб-сторінка Вісника програм шкільних обмінів,
http://www.usha.org.ua сайт Асоціації керівників шкіл України,
http://www.civiced.org.ua - веб–сайт проекту «Громадянська освіта - Україна»,
http://www.citizen.org.ua - веб–сайт «Молодь діє» Молодіжний інформаційний портал громадянської освіти
