воскресенье

Розробка тестових завдань з української мови (6 клас)


Тестові завдання з української мови.
"Числівник"
  1. Числівник, як частина мови.
  2. Числівники кількісні і порядкові. Числівники прості й складені.
  3. Відмінювання кількісних числівників, що означають цілі числа.
  4. Відмінювання дробових і збірних кількісних числівників.
  5. Буква м'який у числівниках.
  6. Правильне вживання форм непрямих відмінків кількісних числівників.
  7. Відмінювання та написання порядкових числівників.
К-І
Завдання.
Спишіть. Які з цих числівників означають кількість предметів, які - число, а які - порядок предметів при лічбі.
1. Дві берези біля двору поклонилися до ніг. (Мал.). 2. Сім не ділиться на три. 3. Вже минуло з того часу аж три довгі роки. (Л.Укр.) 4. П'ятнадцять помножити на три буде сорок п'ять. 5. П'ятий рік ми вчимося в школі.
П'ять дерев. П'ять і три буде вісім. П'ятий поверх. Три будинки. До трьох додайте сім. Третя кімната. Десять зошитів. Складіть десять і два. Десяте вікно.
К-ІІ
Завдання.
Запишіть словосполучення. Поставте питання від головного слова до залежного. Як змінюються кількісні числівники? А як - порядкові?
1. Дві години, з двох годин, двом годинам, між двома годинами, на двох годинах.
2. Третій рік, друга година, четверте вікно, п'яті роковини, шості будинки. Друга година, другої години, другій годині, між другою годиною, о другій годині.
3. Один завод, два поля, три річки, чотири фабрики, сім сіл, з восьмої години, о десятій годині, на семи ділянках, у трьох річках, між двома рядками.
К-ІІІ
Завдання.
Спишіть. Підкресліть словосполучення числівник+іменник. Якими членами речення виступають кількісні числівники у сполученні з іменниками? А яким членом речення - порядкові числівники?
1. Чотири переможці стоять на борту корабля. 2. Водолаз пройшов під водою два кілометри. 3. Два шестикласники повернулися з туристського походу о десятій годині.
1. А три верби схилилися, мов журяться вони. (Гліб.) 2. Ми спинилися біля трьох верб. 3. З третього класу я навчаюся на відмінно. 4. Перші розвідники прибули сьогодні.
К-ІV
Завдання.
Запишіть подані слова, групуючи їх за частинами мови (числівники підкресліть).
Зразок. Іменник (хто? що?) трійка, … .
Прикметник (який?) трикілометровий, … .
Числівник (скільки?) три, … .
(який? котрий?) третій, … .
Дієслово (що зробити?) потроїти, … .
Один, одиниця, одинокий, перший; два, другий, двійка, двоє, подвоїти; п'ять, п'ятірка, п'ятий, п'ятиповерховий; десять, десяток, десятий, десятизначний, удесятерити; сто, сотня, сотий, стометровий; чотири, чверть, четвертий, чотирирядний.
К-І
Завдання.
Спишіть. До якої групи за значенням належать подані числівники?
Три

Чотириста
П'ять

Тридцять два
Тринадцять

П'ятдесят вісім
Двісті

Триста двадцять три
Двадцять

Тридцять п'ятий
Одинадцять

Сорок перший
П'ятнадцять

Сто п'ятдесят два
Двадцять

Триста тридцять
Тридцять

П'ятсот двадцять три
К-ІІ
Завдання.
Прочитайте. Замінивши числа словами, випишіть числівники, групуючи їх на прості і складені.
Близько 30 міль…онів гектарів сибірс…кої з…млі зайняті кедровими лісами. Кедрові д…рева ж…вуть і плодоносять до 300 років і досягають в…соти в 35 метрів.
Сибірс…кий кедр дає багаті (в,у)рожаї - 2-3 тон…и горіхів з одного гектара лісу. (В,у) одному кілограмі кедрових горіхів містит…ся близ…ко 600 грамів цін…ої олії і 320 грамів кор….сних білкових та інших речовин.
Деревина сибірс…кого кедра є однією з (най)кращих (у,в) світі для виготовлення олівців. (З кн.. «Цікава географія»).
К-ІІІ
Завдання.
Спишіть. Доповніть кожну колонку двома-трьома словосполученнями числівник + іменник.
Цілі числа
Два зошити
Чотири олівці
П'ять парт
Збірні
Двоє друзів
Четверо гусей
П'ятеро хлоп'ят
Дробові
Півтора метра
Одна четверта кімнати
Дві п'ятих аркуша
К-ІV
Завдання.
Спишіть, замінивши числа словами. Над власне кількісними числівниками надпишіть цілі числа (ц.ч.), над дробовими - дроб.
(Най)глибше озеро з…мної кулі знаходиться в Росії. Це (славно)звісний Байкал. 1620 метрів. У Байкал можна «влити» 92 таких моря, як Азовс…ке, або 23 таких, як Аральс…ке.
(Най)повноводнішою рікою є Амазонка. Площа, з якої вона «збирає» свою воду, досягає 7 міль…онів квадратних кілометрів. Амазонка приймає майже 200 приток, завдовжки 3,5 тисячі кілометрів кожна, і вносить до Атлантичного океану 1/5 частину всієї річкової води земної кулі.
К-І
Завдання.
Спишіть. У формі якого відмінка виступають іменники при числівниках два, три, чотири, коли вони вказують на приблизну кількість предметів?
Був у місті чотири роки тому. Був у місті років чотири тому. Три роки я не бачив брата. Років три я не бачив брата. Два місяці ми відпочивали біля моря. Місяців два ми відпочивали біля моря. Три місяці тривають літні канікули. Місяців три тривають літні канікули.
К-ІІ
Завдання.
Поставте іменники, що в дужках, у потрібному відмінку. Запишіть. Провідміняйте одне з утворених словосполучень. Запишіть.
Чотири (комбайн), п'ять (центнер), сім (учень), вісім (гектар), дев'ять (кілометр).
1. Три (явір) посадила сестра при долині. (Шевч.) 2. Дві (тополя) високії, одна одну хилить. (Шевч.) 3. Два (син) в гостях у діда - з'їхались додому.
К-ІІІ
Завдання.
Запишіть, замінивши числа слова. Іменники, що в дужках, поставте в потрібному відмінку. Надпишіть відмінок іменників та числівників. У кожному числівнику поставте наголос, виділіть закінчення.
1. На шкільній ділянці є 16 (грядка) городини та фруктовий садок з 20 (дерево). 2. Група лижників складалася з 40 (особа). 3. Спортивний одяг видали 70 (турист). 4. На 11 (грядка) посаджено буряки. 5. На районні змагання відрядили 14 (учень) нашої школи.
К-ІV
Завдання.
Запишіть словосполучення, замінивши числа словами. Провідміняйте одне словосполучення. Запишіть.
20 тонн і 11 кілограмів;
500 карбованців і 70 копійок.

384 школи, 589 піонерів,
1787 книжок.

67, 74, 373, 617, 887, 932, 1345.
К-І
Завдання.
Складіть словосполучення з поданих числівників та іменників. Запишіть. Поставте утворені словосполучення в орудному відмінку.
Обидва, обидві, обоє (учениця, учень, завдання, спроба, двері).
Три, троє (урок, село, учениця, сани).
П'ять, п'ятеро (зошит, квіти).
Шість, шестеро (учень, будинок, день).
К-ІI
Завдання.
Спишіть, відкриваючи дужки, вставляючи замість крапок пропущені букви, записуючи числівник к словом.
Волга - (най)більша річка (Є,є)вропи. ЇЇ довжина близько 3700 км, тобто приблизно дорівнює від…алі від Москви до (П,п)івнічного полюса, а площа басейну в 138000 квадратних кілометрів біл…ша від площі (Ф,ф)ранції, (І,і)талії й (В,в)еликобританії, взятих разом.
Щороку Волга приносить у (К,к)аспіське море понад 250 мільйонів кубічних метрів води, тобто за один рік ціле (А,а)азовське море. (З кн.. «Цікава географія».)
К-ІIІ Завдання. Утворіть словосполучення. Запишіть, розкривши дужки. Дроби замініть словами. У якому відмінку вживається іменник при дробовому числівнику? Відмінок надпишіть.
1/4 (клас), 2/3 (день), 3/5 (кілометр), 4/7 (доба), 5 1/2 (кілограм), 1 1/2 (метр).
Запишіть арифметичні вирази словами.
5 3/4 + 1/4; 4 1/3 + 8 1/2; 2 2/5 + 3 1/5; 6,9+0,65.
К-ІV
Завдання.
Спишіть, замінивши числа словами, а слова, подані в дужках, поставте у відповідній відмінковій формі.
1. Країни СНД займають 1/6 (частина) всієї заселеної суші. Всі інші держави, навіть найбільші, такі, як США, у 2-2 1/2 (раз) менші за СНД.

2. За 4 1/2 (день) наш клас зібрав урожай кукурудзи за 2,3 (гектар), соняшників з 3 1/3 (гектар), картоплі з 1 1/2 (гектар).
Поясніть зв'язок числівників з іменниками.
К-І
Завдання.
Запишіть арифметичні вирази словами.
500 + 20 =
400 + 16 =
20 + 95 =
700 - 70 =
900 - 50 =
600 - 30 =
Поясніть написання цих числівників. Назвіть правила, за якими ви написали числівники.
К-ІI
Завдання.
Доведіть, що в числівниках п'ятеро, дев'ятеро, п'ятнадцятеро, дев'ятнадцятеро треба писати апостроф.
Збірні числівники, що пишуться з апострофом, введіть у речення. Речення запишіть у зошиті.
Завдання. Зробіть фонетичний розбір числівників шістнадцятеро, восьмеро. Поясніть написання цих числівників. Чому в числівнику восьмеро пишеться м'який знак?
К-ІIІ
Завдання.
Прочитайте. Запишіть, замінивши числа словами. Визначте групи числівників за значенням, будовою. Як узгоджуються вжиті в тексті числівники з іменниками?
В 1917 році в Державній Третьяковській галереї було 4 (тисяча, експонат), тепер їх майже 40 (тисяча). До революції в Росії було 213 (музей). Після революції їх кількість значно зросла - в 1970 році вже налічувалось 1144 (музей). Щороку їх відвідують майже 100 (мільйон, трудящий).
К-ІV
Завдання.
Випишіть окремо прості та складені числівники. На місці крапок, де треба, поставте м'який знак.
Двадцят…, шіст…десят…, сімдесят…, п'ят…сот, перший, одна ціла і п'ять… сотих, міл…йон, сім…сот, сім…сот тисяч, тридцят… два, дев'ят…, дев'ят…надцуять, всі…момастами, чотир…охсот, тр…момастами двадцят…ма, тр…ома.
К-І
Завдання.
Провідміняйте кількісний числівник один. Чи має числівник один форми однини і множини? Чи має числівник один рід?
Провідміняйте кількісний числівник два. Утворіть словосполучення з числівником два. У формі якого відмінка вживається іменник при цьому числівнику?
Завдання. Провідміняйте кількісні числівники три, чотири. З числівниками три, чотири утворіть словосполучення. Запишіть їх. Поставте наголоси в іменниках. У формі якого відмінка вживаються іменники з числівниками три, чотири? А з числівником два?
К-ІI
Завдання.
Провідміняйте кількісні числівники п'ять, сім, вісім. З числівниками п'ять, сім, вісім утворіть словосполучення. У формі якого відмінка виступають іменники при числівниках п'ять, сім, вісім?
Завдання. Провідміняйте числівники шість, дев'ять, десять. З числівниками шість, дев'ять, десять утворіть словосполучення. У формі якого відмінка виступають іменники при числівниках шість, дев'ять, десять?
К-ІIІ
Завдання.
Провідміняйте числівники одинадцять, двадцять, п'ятдесят. Порівняйте їх відмінювання з відмінюванням числівника п'ять. Однаково чи по-різному вони відмінюються?
Завдання. Провідміняйте числівники п'ятнадцять, тридцять, шістдесят. Ці числівники відмінюються, як числівники одинадцять, двадцять, п'ятдесят. Назвіть особливості відмінювання числівників від одинадцяти до двадцяти.
Завдання. Провідміняйте числівники сорок, дев'яносто, сто. Назвіть особливості відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто.
К-ІV
Завдання.
Провідміняйте числівники двісті, триста, пятсот. Назвіть особливості відмінювання числівників двісті, триста, пятсот.
Завдання. Провідміняйте числівники чотириста, шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот. Назвіть особливості відмінювання числівників двісті - дев'ятсо.
Завдання. Провідміняйте числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, двісті шістдесят вісім. Назвіть особливості відмінювання цих числівників.
К-І
Завдання.
Від поданих кількісних числівників утворіть порядкові числівники. Виділіть у них закінчення.
1. Три, п'ять, шість, десять, двадцять, сорок, дев'яносто, п'ятнадцять.
2. П'ятсот, двісті, триста, дев'ятсот.
3. Тридцять два, сорок вісім, двісті тридцять сім.
Які числівники творяться від основи називного відмінка? Які числівники творяться від основи родового відмінка?
К-ІI
Завдання.
Спишіть замінюючи числа словами. Із записаними числівниками утворіть складні слова. З'ясуйте, які з них є порядкові числівники, а які - прикметники.
(200) кілометровий пробіг;
(500) десант;
(4)річна, (8) річна, (10)річна школи;
(3) актна п'єса;
(3000) глядач;
(5) метровий стіл.
К-ІIІ
Завдання.
Спішить, замінивши числа словами.
14 червня 1963 року вийшов на орбіту корабель-супутник «Восток-5», пілотований В,Ф, Биховським. За 119 годин він облетів навколо земної кулі 81 раз і пройшов віддаль більш як 3 мільйони 300 тисяч кілометрів.
16 червня цього ж року зоряні шляхи вийшов корабель-супутник «Восток-6», пілотований першою в світі жінкою-космонавтом В.В. Терешковою. Корабель-супутник «Восток-6» за 71 годину облетів 48 раз навколо нашої планети і подолав відстань близько 2 мільйонів кілометрів.
К-ІV
Завдання.
Виділені слова і числа замініть складними прикметниками й запишіть.
Мороз в 95 градусів. Юнак 14 років і 7 років дід дуже любили ловити рибу. Літній відпочинок на 1 1/2 місяця. Шлюпка з 12 веслами. Отвір у 2 метри. Вага 450 кілограмів. Довжина 1000 кілометрів. Глибина 127 метрів. Доповідь на 2 години. Висотний дім 3 28 поверхами.

Тестові завдання

Правила вживання апострофа. Тренувальні вправи.



Метапоглибити, систематизувати й узагальнити знання учнів про апостроф; удосконалити навички правильної вимови й написання слів з апострофом; розвивати логічне мислення, уяву, пам’ять, мовлення; виховувати повагу до старших, пошану до традицій наших предків.


Обладнаннякартки завдання, текстовий роздатковий матеріал, таблиці.


Тип уроку: урок повторення та систематизації вивченого.


ЕпіграфЯ такий же, як знак розділовий,
                      І відомий шкільній дітворі.
                      Та в словах української мови
                      Я пишусь не внизу, а вгорі.
                      Спробуй лише написати ім’я –
                      Зразу стану потрібен і я.
                                              Д. Білоус 


Хід уроку


I. Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання.

II. Повідомлення теми та мети уроку.

III. Опрацювання нового матеріалу.

Слово вчителя - Сьогодні ми помандруємо у країну Орфографію, містечко Апострофне. Тож тема нашого уроку - «Правила вживання апострофа. Тренувальні вправи.»

1.    Колективна робота

Завдання: прослухати  казку, яку прочитає вчитель.

Зникнення Апострофа

       У  тридев’ятому  царстві  є   незвичайна  країна  Фонетика  .Правлять  нею  три  сестри:  сувора  і  розумна   Орфографія, точна  Графіка  і   миловидна  та  співуча  Орфоепія .
    Якось  у  цій  країні сталася  надзвичайна  подія  - зник  Апостроф.  У Фонетиці  почався  страшний  безлад.  Графіка  та Орфографія  хапалися за голову,   бо люди  почали  неграмотно  писати.  Орфоепія потерпала  від неправильної  вимови.  Люди не могли  нормально  порозумітися!
        Треба  негайно  шукати  Апостроф. 
       До   пошуків   залучили   найкращі   сили.  І  ось що  з’ясували  слідчі.  Кома,  що  мешкала   у  сусідній  країні,  давно  заздрила   Апострофу,  оскільки  він   був  такий   же,  як і  вона,   але  за вжди  стояв   вище. Можливо,   це  її   рук  справа?
-Учні,   може,  ми  зможемо  допомогти   знайти  Апостроф,    якщо   з’ясуємо,   для  чого  він  вживається?


2.    Інтелектуальна розминка.

-         Що таке фонетика?
-         Що таке графіка?
-         Що таке орфографія?
-         Що таке орфоепія?
-         Після яких букв пишеться апостроф?
-         Від чого залежить уживання апострофа після р?
-         В яких випадках апостроф не ставиться?


3.    Слово вчителя.

Отже, учні, ви дізналися, що наш Апостроф заховали у Скелі твердих приголосних.
Щоб потрапити туди, нам слід подолати Трясовину фонетичної транскрипції і виконати ряд завдань, які нам пропонує Кома.

4.    Робота біля дошки і в зошитах.

а)    Завдання: подані слова записати в фонетичній транскрипції і визначити кількість букв і звуків.
   Любов’ю, б’ють, різьбяр, зв’язати, свято, морквяний, пів’яблука,                       від’їзд.

  б)   Творчий диктант.

Завдання:від поданих слів утворити і записати словосполучення прикметник + іменник.
Різдво, вечір; кров, слід; морква, сік; крупа, каша; жирафа, шия.

  вДиктант із таємницею.

Завдання: записати слова в дві колонки: в першу – з апострофом, у другу - без апострофа. Якщо слова записані правильно, то з перших літер згори до низу прочитаєте назву твору українського письменника.
Лук’ян, об’їзд, цвях, альянс, рясно, солов’ї, посвята, комп’ютер, ллють, ательє, об’єднання, тім’я, об’єкт, курйоз, свято.

г)     Фізкультхвилинка. «Жартівлива скринька».

- З чого починається день?
- Чим  закінчується  вечір, а  ранок  починається?
- Як з буряка зробити  бурю?
- Чого  багато  має  болото,менше озеро ,ще  менше  море ,а зовсім  не має річка?
 - Яке слово  об’єднує  33 букви?
-  Що  треба  зробити,  щоб морський  рак полетів?

д) Гра  «Відгадай  загадки».

Переправившись  через  Трясовину, ми  з  вами  опинилися  перед брамою, де  стоїть Кома. Кома сказала:
-         Я  відпущу  Апостроф  за умови, що  ви  відгадаєте мої  загадки.

Плету  хлівець на четверо овець, а п’ята окремо? Без  чого  людина не
проживе  й п’яти хвилинХто  в руки  не візьме  по голові б’є? Дуже  добру пам’ять  має,  хутко все запам’ятає, де почує  яку вість –слово в
слово розповість.

е) Робота  з «дірявими  словами».

- Я  показуватиму вам  незвичайні  слова – «діряві».  Якщо у слові  пишеться  апостроф – підніміть руки вгору .(Учитель  показує картки
зі  словами ).
   Мавп…ячий,пів…ящика,під…єднати ,м…ята, р…яска,моркв…яний,
Лук…янов,б…ється,пам…ять ,дев  …ять , здоров…я , п…ять ,св…ято.

є) «Лінгвістичний  волейбол»

 - Учні  передають  одне одному  маленький м’ячик ,називаючи  при цьому
слова з відповідною  орфограмою.
-Яке  слово під час гри  найбільше  сподобалося ? Чому ?
 -Складіть  із цим словом речення.

  - Добре,  - сказала Кома .- Відпущу Апостроф ,але за  умови , що ви  будете
його вживати : і у вимові ,і на письмі.

ж) Словниковий диктант.

Здоров’я ,святковий ,торф’яний, черв’як  , солом’яний, бур’ян ,сузір’я,трав’я
ний ,матір’ю,духмяний ,під’їхати, подвір’я,роз’єднати ,круп’яний, зобов’язання ,цвях .тьмяний,присвята, зоря. п’явка ,верб’я.

IV.              Підсумок  уроку .

     Опитування  «Закінчіть  речення».
«На  уроці  я навчив (ла)ся…».
(Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)
   - Оцінювання.

V.                  Домашнє  завдання.

   Повторити  правила, виконати вправу 374.   

Педагогічні технології викладання української мови та літератури

Сьогодення потребує від педагога-практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися.
Для сучасної освіти характерним є пошук нових педагогічних технологій, що пов’язано з відмовою від традиційного навчання та виховання, з ідеєю цілісності педагогічного процесу як системи, що спирається на теорії загальнолюдських цінностей, гуманізації, особистісно-зорієнтованого підходу, пріоритету суб’єкт-суб’єктних відносин.
У педагогічній діяльності головними діючими особами є вчитель та дитина. Учитель, як суб’єкт діяльності, керує навчально-виховним процесом, забезпечує його освітній, виховний і розвивальний характер. Удосконалення педагогічної діяльності впливає на розвиток особистості вчителя та учня.
У сучасній дидактиці представлені найрізноманітніші технології. Але головним критерієм оцінки педагогічної технології є її ефективність.
Педагогічна технологія – це алгоритм, сукупність цілей, змісту і засобів для досягнення запланованих результатів навчання. Вітчизняну теорію та практику здійснення технологічних підходів до навчання відображено  в наукових працях П.Я. Гальперина,      Н Ф. Тализіної, Ю. К. Бабанського, П. М. Єрдієва, М.В. Кларіна та інших.
Серед перспективних освітніх технологій можна виділити наступні: інтерактивні, проектні, текстоцентричні, інформаційні, організації групової навчальної діяльності тощо.
Відомі вчені-дослідники М.І. Пентилюк, С.А. Омельчук, О. Куцевол вивчали це питання, проводили апробацію складених підручників, навчальних посібників.
Ефективними вважають уроки української словесності з використанням інтерактивних технологій навчання, які активізують процес особистісно-зорієнтованого навчання й унеможливлюють домінування одного учасника навчального процесу над іншим.
Під час використання інтерактивних технологій учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу. Вони спільно визначають мету та засоби діяльності, прогнозують результати навчання. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, координатора роботи груп, фасилітатора дискусій тощо. Саме інтерактивні технології створюють атмосферу співробітництва, сприяють усебічному розвитку кожного зокрема.






Інтерактивні технології кооперативного навчання
1.      Робота в парах
Мета: сприяння розвиток навичок спілкування, критичного мислення, вміння висловлюватися, переконувати й вести дискусію.
Як організувати роботу:
·   Учням пропонується конкретне завдання.
·  Об’єднання учнів у пари.
· Обговорення завдання у парі (вказується час обговорення).
· Представлення результатів роботи.
2.      «Два-чотири-всі разом»
Мета: розвиток навичок спілкування у групі, вміння переконувати й вести дискусію.
Як організувати роботу:
·         Постановка питання для обговорення із встановленням часу.
·         Об’єднання учнів у пари для обговорення своїх ідей (пари повинні дійти спільної думки щодо вирішуваної проблеми протягом вказаного часу).
·         Об’єднати пари у четвірки для обговорення попередньо досягнутих рішень щодо поставленої проблеми. Прийняття спільного рішення є обов’язковим.
3.      «Карусель»
Мета: вдосконалення навичок обговорення дискусійних питань у групі з різними партнерами, обговорення гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій.
Як організувати роботу:
·         Розставити стільці у два кола (внутрішнє і зовнішнє).
·         Учні сідають один навпроти одного, ознайомлюються із завданням.
·         Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє-рухоме. За сигналом ведучого учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Так проходить усе коло, обговорюючи поставлене завдання.


4.      «Акваріум»
Мета: вдосконалення навичок дискутувати в малих групах та вміння аргументувати власну позицію.
Як організувати роботу:
·         Об’єднати учнів у групи, ознайомити із завданням.
·         Одна із груп сідає у центр класу й отримує завдання для проведення групової дискусії (зачитується завдання вголос, 3-5 хв. Обговорюється проблема, підсумовується дискусія, згідно з прийнятим спільним рішенням).
·         Учні, які перебувають у зовнішньому колі, не втручаються у хід дискусії.
·         Після закінчення дискусії група повертається на свої місця, а вчитель веде бесіду з класом (2-3 хв.) за такими питаннями: Чи погоджуєтеся ви з думкою групи? Чи була ця думка достатньо аргументована? Який з аргументів вважаєте найбільш переконливим?
·         Місце в «акваріумі» займає інша група й обговорює іншу ситуацію.
·         Підсумки роботи в групах.
5.      «Вільний мікрофон»
Мета: надання можливості кожному учневі висловити свою думку чи позицію стосовно вирішуваної проблеми.
Як організувати роботу:
·         Постановка запитання.
·         Уявний мікрофон (ручка, олівець тощо), який передаватиметься тому, хто бажає висловитися.
·         Надання слова лише тому, хто отримує «уявний» мікрофон.
·         Швидка і лаконічна відповідь.
·         Відповіді без коментарів і оцінок.




6.      «Займи позицію»
Мета: демонстрація розмаїття поглядів на проблему, усвідомлення можливості протилежних позицій щодо її вирішення.Як організувати роботу:
·         Пропонують тему, і потрібно висловити думку з приводу неї.
·         Вибір плаката («так» «ні» «не знаю»), який відповідає позиції даного учня.
·         Обґрунтування своєї позиції.
·         Уважне вислуховування аргументів інших учнів.
·         Якщо після обговорення дискусійного питання позиція змінюється, то слід перейти до іншого плаката і пояснити причину зміни своєї позиції.
7.      «Метод прес»
Мета: навчити учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійних питань у виразній і стислій формі, переконувати інших.
Як організувати роботу:
·         Позиція: «Я вважаю, що…» (висловлення своєї думки).
·         Обґрунтування «Тому що…» (на чому ґрунтується докази на підтримку вашої позиції).
·         Приклад «Наприклад…» (факти, дані, що підтверджують позицію).
·         Висновки «Отже (тому), я вважаю…» (узагальнення думки).
8.      «Кубування»
Мета: розвивати аналітико-синтетичне мислення, вдосконалювати вміння чітко і конкретно висловлювати власну думку щодо поставленого завдання. Цю методику можна застосувати як у групах, так і в парах. Завдання написані на сторонах куба.
Як організувати роботу:
·         Назвіть, опишіть....
·         Порівняйте…
·         Висловіть своє ставлення…
·         Аргументи «за» і «проти».
·         Застосуйте.
Це тільки деякі інтерактивні технології, які можна використовувати на уроках української словесності. Бо уроки української словесності – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем. Використання запропонованих технологій сприятиме розвитку творчого мислення, культури спілкування, читацьких інтересів, самоствердження особистості.

Можливості формування громадянської компетентності старшокласників засобами ІКТ

Якісна освіта розглядається сьогодні як один з індикаторів високої якості життя, інструмент соціальної та культурної злагоди й економічного зростання. Міжнародне співтовариство нині хвилюють питання якісної освіти  з проекцією набуття молоддю життєвих компетентностей, ії успішне входження в сучасне суспільство, яке стрімко розвивається.   Українське не є виключним, його оновлення  - об’єктивно існує. Цей позитивний фактор спонукає до  змін в освіті:  реально відповідати потребам суспільства і держави.
Виявляється, що в свою чергу великий вплив на всі сфери громадського життя в цілому та освіти зокрема має швидке проникнення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
Розглянемо певні  можливості формування громадянської компетентності старшокласників засобами інформаційно-комунікаційні технологій.  

1.Компетентнісний підхід в освіті. Громадянська компетентність.

В сучасній український педагогіці один з актуальних напрямів наукових досліджень і вже практичних впроваджень   - зміна освітньої парадигми : від   знань, умінь, навичок до   ключових компетентностей.   
Питання виникають  на рівні типології, систематизації різних компетентностей. Громадянська компетентність в більшості досліджень – складова  чи «ключових» , чи «соціальних» компетентностей[11]. Доцільним е,  в умовах усвідомлення на всіх залучених рівнях очевидної значимості громадянської освіти,   по - іншому розглядати   сутність громадянської компетентністі. Не як підпорядковану чи частину системи компетентностей, а головну, навидь -  генеральну, значимість, якість якої і  залежить від того, як сформовані інші компетентності.

Інша думка - про імовірність   використання поняття «громадянські компетентності» на відміну від «громадянська   компетентності». Розробка  такої моделі не є формальний кількісний підхід. Напроти, очевидна якісна значимість в житті людини громадянськості  на основі всебічної компетентності.
Потреба в формуванні громадянської компетентності визнається   суспільством і державою[ 5]. Головний доказ з цього – існування окремого учбового та виховного  напрямку – громадянської освіти.  З 90-х  років в незалежній Україні почався цілеспрямований  процес залучення світового досвіду та створення національної моделі громадянської освіти. 
Що саме підлягає формуванню  з приводу  змісту громадянської компетентності? Як з будь-якого складного питання, відповідь не одна. Наведемо дві більш поширені в Україні. Обидві є результат  спільної праці в  раках освітніх проектів.
По-перше, за матеріалами  проекту ПРООН «Освітня політика та освіта «рівний-рівному» 2004 року громадянська компетентність передбачає такі здатності:
      орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя в Україні, знати процедури участі в діяльності політичних інститутів демократичної держави , органів місцевого самоврядування;
      застосовувати процедури й технології захисту власних інтересів, прав і свобод своїх та інших громадян, виконання громадянських обов’язків у межах місцевої громади та держави загалом;
      застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами державної влади на користь собі й громадянському суспільству;
      використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що відповідають чинному законодавству України, задовольняють власні інтереси особи та захищають права людини й громадянина;
      робити свідомий вибір та застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних рішень, враховуючи інтереси й потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави [9, С.89-90].
По-друге, інший підхід   сформульований авторами   підсумкового документа робочої групи(національний експерт О.І Пометен, доктор педагогічних наук) з розроблення навчальних планів і програм проекту „Громадянська освіта – Україна”в 2006 році. В попередньому- доведенні викладені  громадянські компетентності загально для всіх рівнів учнів. В цьому проекті є поділ на три ступені навчання в сучасній школі (молодша, середня, старша) з відповідним змістом  громадянської компетентності.  До нашого дослідження розглянемо  таблицю: «Зміст громадянської компетентності учнів старшої школи» [Додаток 1].    
        Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі та подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами. ІТК відкривають кожному, хто навчається, доступ до практично необмеженого обсягу інформації, що забезпечує «безпосередню включеність» в інформаційні потоки суспільства.
Переробка інформації за допомогою комп’ютерів і вироблення нових знань, співвіднесених із метою користувачів – функціональне призначення ІТК.
Умовно ІКТ представлені електронними  засобами навчального призначення  (ЕЗНП),   педагогічними  програмними  засобами (ППЗ) навчання, мережею Інтернет (веб-сайти  електронна пошта, пошукові системи), ресурси текстового  редактора  Microsoft Word (з його програмними  продуктами - Microsoft: Publisher, Word, Excel, Internet Explorer) і т. ін..
Широке впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів ІКТ, що базується на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, включає розробку та практичне використання науково-методичного забезпечення, ефективне застосування інструментальних засобів та систем комп’ютерного навчання  і контролю знань, поступове доповнення цими технологіями існуючих традиційних форм і методів організації навчання. Це відкриває перспективи щодо розширення і поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості;  інтеграції навчальних предметів та диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів;  збільшення ваги самостійної навчальної діяльності дослідницького характеру;  розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки забезпечення  і перебігу навчального процесу.

  ІКТ  - універсальний засіб пізнавально-дослідницької діяльності і друге за значимістю (після традиційної писемності) знакове знаряддя обміну інформацією. Вони стають потужним знаряддям педагогічного впливу та, внаслідок своїх унікальних властивостей, дозволяють:
  • підвищити ефективність навчального процесу;
  • розвинути особистісні якості учнів (навченість, здатність до навчання, здатність до самоосвіти, самовиховання, самонавчання, саморозвиток, творчі здібності, вміння застосовувати отримані знання  на практиці, пізнавальний інтерес, ставлення до праці);
  • розвинути комунікативні і соціальні здібності молодої людини, особливо під час роботи в мережі Інтернет;
  • значно розширити можливості індивідуалізації і диференціації навчання за рахунок надання кожному учневі персонального педагога, роль якого виконує комп’ютер;
  • визначити учня як активного суб’екта   пізнання, визнати його самоцінність;
  • врахувати суб’єктивний досвід учня, його індивідуальні особливості;
  • здійснити самостійну навчальну діяльність, у ході якої учень самонавчається і саморозвивається;
  • прищепити учню навички роботи з сучасними технологіями, що сприятиме його адаптації до швидкоплинних соціальних умов для успішної реалізації своїх професійних задач;
  • забезпечити комплексне вивчення явищ дійсності, нерозривність взаємозв’язку між природознавством, технікою, гуманітарними науками та мистецтвом;
  • сприяти постійному динамічному оновленню змісту, форм, методів, процесів навчання і виховання.

Порівняння наведеного з змістом громадянських компетентностей, на наш погляд свідчить про їх суцільний зв'язок.  
Нажаль, розробок в освітній галузі «Суспільствознавство» та історія для старшокласників  зовсім небагато, а з громадянської освіти вони    відсутні. Не є повною забезпеченість ПК для  роботи з ІКТ. Але є поштовхи та оптимістичні прогнози.     

            До того ж  варто пам’ятати, що центральною фігурою процесу навчання, формування громадянських компетентностей  є і в майбутньому залишиться вчитель, а ІКТ відіграватимуть важливу, але допоміжну роль. Головним завданням використання мультимедіа  та інших будь-яких нових технологій в освіті є надання вчителеві й учневі максимальної свободи вибору форм і методів роботи та полегшення передачі знань, формування вмінь і навичок, комп’ютер має доповнювати, а не замінювати традиційні навчальні посібники і підручники.
Список основної використаної літератури:

1.      Дух Л.І. Інформаційно-комунікаційні технології у викладанні громадянської освіти. –    Робочі матеріали проекту «Громадянська Освіта-Україна», - 2007.
3.      Інформаційні технології в навчанні.–К.: Видавнича група ВНV, 2004.–240 с.
4.      Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2001. – № 4. – С. 3-12.
5.      Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. Ред.. О.В.Овчарук. –    К.: “К.І.С.”, 2004. – 112 с.
6.      Корнієнко М.М. Телекомунікаційні технології в навчально - виховному процесі закладів освіти // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. – №3. – С.14 - 16.
7.      Модернізація освіти в Україні. Аналітичний огляд результатів всеукраїнського опитування керівників загальноосвітніх навчальних закладів у 2004 р. – К.: “К.І.С.”, 2004. – 32 с.
8.      Мокрогуз О. ПК як універсальна складова оптимізації роботи вчителя // Історія в школах України. – 2005. - №5. – С. 12-20.
9.      Моніторинг якості освіти: становлення та розвиток в Україні: Рекомендації з  освітньої політики / Під заг. Ред. О.І.Локшиної – К.: “К.І.С.R” , 2004. – 160 с.
10.  Педагогічний енциклопедичний словник (1999). [Online]. Доступ HTTP:  http://dictionary.fio.ru/
11.  Пометун О.Формування громадянської компетентності: погляд з позиції сучасної педагогічної науки. - // Вісник програм шкільних обмінів. – 2005. -№23. - С.18 -20.
12.  Про національну доктрину розвитку освіти / Указ Президента України від 17.04.2002 р., №347//ОсвітаУкраїни.2002.-№33.–С.4-6.
13.  Худобець О.А. Чому Інтернет потрібний вчителеві історії//Історія. – 2005.- №5-6. – С.52-56.
14.  Фоменко А. Деякі підходи до розробки і створення навчальних комп’ютерних   програм (комп’ютерних посібників) з історії // Історія в школах України. – 2003. - №1. – С.15-17.                                                                                        

Додаток 1. Зміст громадянської компетентності учнів старшої школи
Учень знає про    
Учень вміє
Учень виявляє у поведінці та оцінках
національні, європейські та загальнолюдські цінності;
сутність демократії, демократичні цінності;
права і свободи людини і громадянина і механізми їх захисту;
громадянське суспільство, політичну систему і механізми її функціонування, процеси прийняття суспільних рішень і форми участі громадян у житті суспільства на місцевому, національному, європейському та світовому рівні, контроль громадян над владою;
роль ЗМІ у суспільному житті;
процеси європейської інтеграції та глобалізації;
про суть ринкових відносин, економічні чинники розвитку демократичного суспільства;
про основи ефективної комунікації, вибору конструктивних форм взаємодії з іншими та власної поведінки; стратегії розв’язання конфліктів.
орієнтуватись у проблемах сучасного суспільного життя в Україні, Європі й світі та визначати власну позицію щодо їх розв’язання;
взаємодіяти з органами державної влади, місцевого самоврядування та використовувати засоби громадського впливу на владні структури;
реалізовувати та послідовно обстоювати  і захищати свої права й інтереси;
ефективно спілкуватися, долати стереотипи, войовничий націоналізм, расизм та нетерпимість, робити свідомий вибір та діяти відповідально;
застосовувати демократичні технології прийняття колективних рішень, враховуючи власні інтереси і потреби інших громадян; брати участь в діяльності органів самоврядування, волонтерській діяльності у громаді;
реалізовувати та відстоювати свої права як суб'єкта ринкових відносин, споживача і платника податків; орієнтуватись в умовах вільного ринку;
володіти способами отримання інформації з різних джерел, використовувати ЗМІ, Інтернет ресурси та ІКТ;
критично мислити.        
усвідомлення цінності людини як вищої соціальної цінності, повагу до її прав і свобод, закону; прагнення  до суспільної справедливості, рівноправності; активну та відповідальну громадянську позицію і розуміння громадянського обов’язку;
плюралізм, міжкультурне взаєморозуміння і толерантність;
усвідомлення глобальної взаємозалежності  і особистої  відповідальності;
патріотизм, повагу до національної історії, культури, мови, традицій.
Додаток 2. Інтернет-ресурси з громадянської освіти.

www.ukrcivnet.iatp.kiev.ua - сторінка Інституту громадянської освіти Національного університету  Києво-Могилянська Академія ,
www.civnet.org -   ресурс навчальних матеріалів з громадянської освіти, опублікованих CIVITAS International, міжнародною НУО,  
www.education.unesco.org/education/ecp/index.html -Сайти ЮНЕСКО,  
http://www.tcafu.net - адреса Відкритого Університету з Громадянсьої Активності ,
http://www.delukr.cec.eu.int сайт представництва Європейської комісії в м.Києві,
http://www.csi.org.ua  україномовний сайт Інституту громадянського суспільства в м.Києві,
http://www.novadoba.org.ua  веб-сторінка Всеукраїнської асоціації вчителів історії та громадянської освіти «Нова доба»,
http://visnyk.iatp.org.  веб-сторінка Вісника програм шкільних обмінів,
http://www.usha.org.ua сайт Асоціації керівників шкіл України,
http://www.civiced.org.ua - веб–сайт проекту «Громадянська освіта - Україна»,
http://www.citizen.org.ua - веб–сайт «Молодь діє» Молодіжний інформаційний портал громадянської освіти